Q1–Q4: стандарти готовності під фарбування простими словами
Перш ніж фарбувати стіни та стелю, важливо розуміти, до якого рівня їх потрібно довести. У європейській практиці використовують класи готовності поверхні Q1–Q4. Пояснюємо без складних термінів.
Q1 — базовий (чорновий)
- Заповнені шви ГКЛ стрічкою, закриті капелюшки саморізів.
- Нерівності та сліди інструменту допустимі.
- Підходить лише для грубих фактурних штукатурок/плитки.
Q2 — під шпалери стандартні
- Додатковий вирівнювальний шар, згладжені переходи.
- Невеликі хвилі ще можливі, але стики не «світяться».
- Підходить для більшості шпалер, окрім тонких флізелінових під фарбу.
Q3 — під тонкі шпалери/фарбу матову
- Ще 1–2 тонких фінішних шари, ретельне шліфування.
- Площини візуально рівні, дрібні пори закриті.
- Добре для тонких шпалер і матових фарб.
Q4 — під критичне освітлення/глянець
- Суцільне тонкошарове шпаклювання «в нуль», контроль боковим світлом.
- Поверхня максимально гладка, без «хвиль» і подряпин.
- Рекомендовано для глянцевих/шовковисто-матових фарб, довгих стін з вікнами.
Що обрати для вашого інтер’єру?
Для стандартної квартири зазвичай достатньо Q3. Якщо плануєте глянець або маєте «складне» освітлення — краще Q4. Замовте огляд — підкажемо оптимальний рівень і кошторис.